Указ є, а грошей немає: чому медикам не дають обіцяні Зеленським підвищені зарплати

Скромне економічне зростання України не може забезпечити одномоментного збільшення обсягів фінансування охорони здоров’я більш ніж на 400 %. Тому, найімовірніше, обіцянка Президента Зеленського виконана не буде, й очікувати суттєвої зміни оплати праці українським лікарям із наступного року не варто. Але з іншого боку, є норма, яка передбачає, що держава може забезпечити певний рівень допомоги з урахуванням свого загального матеріального стану. В суму нарахованої заробітної плати включаються всі структурні складові заробітної плати, установлені працівникові згідно з діючими умовами оплати праці, а саме: основна заробітна плата (встановлюється у вигляді тарифних ставок (посадових, місячних окладів); додаткова заробітна плата (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, зокрема, додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу /з підвищення зарплати медикам з 1 січня 2023ми/ з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 № 246 “Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2” (зі змінами); премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій); інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями). Головним орієнтиром для визначення доходів є рівень мінімальної заробітної плати.

Чи враховуються в розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я (20000 та 13500 гривень) окремі види заробітної плати, а саме: доплата за роботу в нічний час, доплата за роботу з деззасобами, доплата за роботу COVID-19 хворими, індексація? 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати). Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції, зокрема щодо нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати (окладів, тарифних ставок) та інших видів трудових виплат – доплат, надбавок, премій тощо (стаття 7 Закону України „Про колективні договори і угоди”). Основні правові засади розробки, укладення і виконання колективного договору з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально економічних інтересів працівників і власників визначаються Законом України „Про колективні договори і угоди”. Стосовно роботи за сумісництвом інформуємо, що відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Яким чином застосовуються положення Постанови № 2 для медичних працівників закладів охорони здоров’я, які працюють за сумісництвом? Підпунктом 5 пункту 1 Постанови № 2 передбачено, що у разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.

У закладах охорони здоров’я, які за організаційно-правовою формою функціонують як комунальні некомерційні підприємства, умови оплати праці визначаються з урахуванням статті 97 Кодексу законів про працю України та статті 15 Закону, а саме самостійно визначають у колективному договорі форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Адже КНП керуються Господарським кодексом і самостійно визначають структуру, штатну чисельність і систему оплати праці для своїх працівників. Як змоделювати систему оплати праці у КНП. Як йдеться у документах, завдання по призову не виконали десять незаконних “військових комісаріатів”. Як відомо, 2022 року так званий “військовий комісар” у Криму відмовився озвучувати плани призовних кампаній. Так званий “експорт” фахівців охорони здоров’я іноземним урядам приносить Кубі близько 11 мільярдів доларів щороку, що робить його більшим джерелом доходу, ніж туристична індустрія Карибського острова. 20 000 гривень лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я та на рівні не менше 13 500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.

У свою чергу зарплата фахівців з початковим та бакалаврським рівнем вищої медичної освіти підвищена до 13,5 тисяч гривень. Все ждали нормативного акта, который конкретизирует, когда поднимут зарплату медикам, и урегулирует, какова будет зарплата медиков с 1 января 2022 года. ’язковою лише, якщо зарплата медпрацівника «не дотягує» до згаданих вище мінімальних рівнів. В інформаційних повідомленнях містяться докази скоєння вищим військово-політичним керівництвом РФ воєнних злочинів у контексті незаконного призову та пропаганди служби в російській армії, зокрема і серед дітей. Наразі повідомлено про підозри в скоєнні аналогічних воєнних злочинів десятьом незаконним “військовим комісарам” різних районів тимчасово окупованого півострова. Наприклад, “військкомат” тимчасово окупованого Бахчисарайського району зі 130 осіб за планом набрав лише 83, у Ялті – зі 130 у плані набрали лише 62, а в Джанкої та Джанкойському районі із 300 запланованих – 188 осіб. Найбільше кримчан відправили до сухопутних військ (1 020 осіб), військово-морські сили (419 осіб) та військово-повітряні сили (382 особи). В указі йдеться, призов відбуватиметься з 1 квітня до 15 липня 2023 року серед людей віком від 18 до 27 років, які не перебувають у запасі й підлягають призову на військову службу, у кількості 147 тисяч осіб.